Школа як складна адаптивна система: чим кібернетика може допомогти в управлінні школою в умовах невизначености

Школою, якою керують за бюрократичними принципами чи навіть традиційними для 20-го століття бізнес-корпорацій з ієрархією контролю та з послідовним плануванням, вже не відповідає чинним викликам світу та цілям сучасної освіти.Бажання бути в безпосередньому процесі управління системи, що розгортається, часто перевищує потребу лише розповідати про це. Тому тут буде подана не наукова доповідь, а есей, що містить ключові висновки, які були знайдені та впроваджені в реальну роботу живої школи. Ці висновки щоденно практикуються людьми, які є частиною цієї спільноти.Не варто витрачати час на опис розгортання Спільношколи як організаційного процесу. Розгляньте лише кілька фактів, зокрема один головний: розвиток відбувався не тим популярним шляхом, яким йшли багато шкіл. Одна школа стала основою для створення мережі.

Наш розвиток від зародження до точки, в якій ми перебуваємо зараз

2015

Система: Освітній неформалізований проєкт в рамках громадської ініціативиЕкосистема: два освітні заклади для дітей від 3 до 17 роківВсього дітей (учнів, вихованців, студентів на постійній основі): 5Всього Команда (на постійному залученні): 5Простір: пристосування приватного будинку

2024

Система: ЕкосистемаЕкосистема: два освітні заклади для дітей від 3 до 17 роківВсього дітей (учнів, вихованців, студентів на постійній основі): 230Всього Команда (на постійному залученні): 100Простір: комплекс, збудований за освітньою концепцією

Детермінізм в школі

Детермінізм в школі не обмежується ілюзією, що природа дитини може бути визначена ззовні. Навіть інтерпретації є не сильно корисними, коли йдеться про дітей.

Управління школою

Розпочнімо, з того, що таке кібернетика (від грец. κυβερνητική – мистецтво керування) – наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання та перетворення інформації у складних керуючих системах. Розглянемо кібернетичні закони або концепції у застосуванні до школи. Ключова і, мабуть, найвідоміша концепція кібернетики – зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок – це базовий процес, яким ми користуємося в навчанні машин, тварин, систем та людей. Саме тому Спільношкола має формувальну систему оцінювання, яка передбачає надання дитині зворотного зв’язку з поясненням того, що вийшло, а що ні, що треба зробити, щоб вийшло краще. Тобто, коли є інформація на рівні кухаря, то є можливість виправляти, змінювати, робити щось іще. Коли відбувається підсумок знань дітей, ми визначаємо все в жорстких межах. Час від часу ми таки проводимо зрізи знань, але дуже обережно, адже до рівнів навчання входять не тільки знання, але й моделі поводження зі знаннями.Також важливо зауважити, що згідно з вимогами Закону про освіту, ми також вкінці року переводимо формувальне оцінювання у дванадцятибальну шкалу, щоб у майбутньому атестат дитини міг бути підставою для подальшого навчання.Не все, що доносить викладач є сприйнятним. Це стосується не тільки академічного навчання, але й інших форматів. Ми не обмежуємося поглядом на дитину виключно як на трансформатора знань, особу, що тільки вчиться. Ми дивимось на кожного учня та ученицю, як на складну та непередбачувану систему зі всіма її аспектами (емоціями, переживаннями, ставленнями, цінностями та, безумовно, біологічними особливостями).Емоції так само конструюються. Тож підкреслимо: важливою ідеєю є не сама петльова структура, а саме те, що в першу чергу сама дитина є унікальною, живою системою, яка є перетворювачем чи перетворювачкою (живим пристроєм для перетворення сигналів). Замість того щоб взаємодіяти з позиції маніпуляції, ми маємо організовувати освітній процес так, аби сприймати дітей як тих, хто навчається самостійно, а не тих, кого ми навчаємо.

Навчання Грегорі Бейтсона

Навчання за моделлю Грегорі Бейтсона складається з чотирьох рівнів, проте найчастіше використовуються перші два: отримання нової інформації та усвідомлення своєї поведінки, яка супроводжує цей процес. Головна мета аналізу – зрозуміти, які існують можливості й що можна змінити. Ми, однак, залучаємо і третій рівень.Цикли Бойда включають чотири етапи: спостереження, орієнтація, прийняття рішення та дія. Ми розробляли наш підхід у Спільношколі як "чистий аркуш" без обмежень — ні бюрократичних, ні організаційних, ні змістових. В основі нашої роботи лежить наука, з якої ми брали все, що було важливим. Вся наша структура ґрунтується на цінностях.

Комплексна адаптивна система Дейва Сноудена

Це може здатися оксимороном, але так і є: одиниця адаптації — це не окрема система, а система, інтегрована в довкілля. Це має важливі наслідки для ухвалення рішень. Дитина є частиною родинної системи, а батьки — частиною ширшого середовища. Тому, приймаючи рішення, ми враховуємо цей контекст, а не просто вимагаємо певної поведінки.

Освіта як контекстуальний процес

Освіта завжди залежить від контексту. Наприклад, у Нідерландах ніхто не переймається питаннями харчування, тоді як у нашій історії ми маємо досвід Голодомору та голоду.Принцип подвійного послання передбачає безумовне позитивне прийняття особистості. Це означає зрозуміти людину, спираючись на її попередній досвід, не засуджуючи саму особу. Якщо щось не влаштовує, слід критикувати дію, а не людину, й пояснювати, що саме є проблемою.Ілюзія контролю над людьми та їхньою поведінкою є хибною, адже комунікація завжди двостороння. Це процес взаємного впливу та адаптації.Управління — це також двосторонній вплив, що базується на комунікації та адаптації.

Цикл прийняття рішень в умовах невизначеності

Цикл СОРД (Спостереження—Орієнтація—Рішення—Дія), або «петля Бойда», — це концепція, розроблена американським військовим теоретиком Джоном Бойдом у 1995 році. Вона пояснює процес прийняття рішень у складних і динамічних ситуаціях. Основна ідея циклу полягає в тому, що ми постійно спостерігаємо за навколишнім середовищем, орієнтуємося в ньому, приймаємо рішення та діємо відповідно до ситуації, що змінюється. Це безперервний процес, який допомагає нам адаптуватися та реагувати на нові виклики.У живих організмах і в природі загалом абсолютно точне повторення процесів неможливе. Кожна ситуація унікальна, оскільки умови постійно змінюються. Це стосується як фізичних процесів у Всесвіті, так і поведінки живих істот. Тому цикл СОРД підкреслює важливість гнучкости та здатности швидко адаптуватися до нових умов, не покладаючись на шаблони або передбачувані повторення подій.

Різноманіття та гнучкість у системі

Різноманіття та гнучкість є основними компонентами здорової системи. Система, здатна адаптуватися та підтримувати різноманітність, стає стійкішою до викликів і змін. Як зазначав Грегорі Бейтсон: "здорова екологія людської цивілізації — це єдина система довкілля, побудована на комунікації, в основі якої лежить ідея". Це підкреслює важливість спільних цінностей та відкритої комунікації для підтримання гармонії в суспільстві.У світі, що постійно змінюється, готовність до змін і відкритість до нових ідей є ключовими для розвитку. Перебуваючи в режимі постійних змін, ми вчимося адаптуватися, ведемо продуктивні дискусії та створюємо нові можливості. Це підхід, який ми впроваджуємо в нашій школі.Кібернетика — важлива частина освітньої філософії. Це не просто наука, а жива структура, що забезпечує ефективний обмін інформацією та адаптацію до сучасних викликів.Спільношкола — це середовище для особистісного зростання, розвитку та набуття цінного досвіду. Тут кожен і кожна має можливість розвиватися разом із системою, бути гнучкими й готовими до нових викликів.Хочете більше дізнатися про кібернетику в освіті, та як побудувати якісне освітнє середовище? Тоді запрошуємо освітян приєднатися до наших курсів Ped_Lab, що пропонує Спільношкола! Це простір для вчителів, які прагнуть оновлювати свої знання, відкривати нові підходи та розвиватися у сучасному освітньому процесі. Не пропустіть можливість стати частиною інноваційного навчання!