Школа очима дітей

Нещодавно ми отримали відгук від випускниці, яка воліла залишитись анонімною. Ми раді почути думки наших випускників і дізнатися, як їм відчувається освіта в школі після її завершення. Це важливо для нас, оскільки дозволяє переконатися, що ми дійсно допомагаємо нашим учням рости та розвиватися.

“ 

Поклавши руку на серце можу сказати, що в школі я зустріла неймовірно цікавих, відкритих та добрих людей. Вчителі живо та натхненно викладали, особливо на факультативах. Слухати про кризу 2008-2013 рр. було так цікаво, ніби я дивилась загальновідомі інтригуючі останні хвилини сезону серіалу. Кожен день можна було наткнутися на цікаву філософську чи історичну дискусію! Дуже важливим було знайомство з ідеєю самоосвіти та онлайн платформами. Відчувалась відповідальність за те, наскільки добре ти засвоюєш матеріал, бо не було залякування та експлуатації почуття провини. 

Колектив був чудовим: памʼятаю одного разу на ночівлі спільношколярка засмутилася до сліз через співчуття природі, якій шкодять люди. Того ж дня її колеги по групі були щиро вражені «Володимиром Великим» Олександра Олеся! Мені здалося це дуже незвичайним для їхнього зовсім юного віку. 

Спілкування в школі сформувало мене як людину: я фундаментально змінила світогляд, почала дивитись авторське кіно, читати незвичайні книжки. Більшість викладачів та тьюторів вирізняла воля до того, щоб творчо стверджуватись щохвилини. Звичайні уроки відчувалися глобально та урочисто. Наприклад, одного дня мені вчитель дав заповнити анкету з рефлексією щодо навчання зі словами, що я підписую контракт із Всесвітом(бо рефлексія та формулювання мети —  справді принципові моменти, в які можна себе докорінно змінити на краще)! Спільношкола дала усвідомити, що юність — це величезний простір для вибору, бо в нас було право приймати рішення, якими ми будемо, не підкоряючись лише безликій силі шкільної програми.

“