Батьківська спільнота: сила різних людей

Учні приходять на заняття у простір, у якому формується дружнє і продуктивне середовище: через стосунки, підтримку, спільні дії, довіру. І дуже важливо, щоб у цьому просторі працював живий трикутник взаємодії: “діти — батьки — школа”. Адже саме тоді, коли всі відчувають свою причетність, таке середовище стає цілісним. От з цієї думки і народилась ідея батьківської спільноти в Спільношколі. Ми усвідомили, що хочемо зробити співпрацю школи і родин відкритою та взаємопідтримувальною — простором справжнього діалогу, довіри і спільної дії.

Хочеться, щоб виник простір, де батьки будуть знайомитися, спілкуватися, ділитися досвідом, підтримувати одне одного чи робити корисні речі разом. Тут можна говорити про свою професію, про захоплення, ідеї, життєвий досвід, помилки, сумніви, пошук себе, виховання, творчість і все те, з чого насправді складається доросле життя.

Це також може бути простір взаємної підтримки і професійного нетворкінгу. Якщо хтось із батьків розвиває власну справу, працює над важливим проєктом або надає корисні послуги, спільнота пропонує майданчик для знайомства з його діяльністю. Адже ми здатні підтримувати одне одного рекомендаціями та співпрацею. 

Коли ми почали знайомитися ближче, стало дуже помітно: за словом “батьки” стоїть величезний світ. У нашій спільноті є ІТ-фахівці, лікарі, психологи, психотерапевти, підприємці, фінансисти, юристи, маркетологи, дизайнери, архітектори, інженери, освітяни, фотографи, музиканти, військові, волонтери, люди з агробізнесу, логістики, медицини, банківської сфери, державного сектору, виробництва, креативних індустрій і сучасного мистецтва.

Хтось керує компанією, хтось працює з командами, хтось лікує дітей, хтось створює програмне забезпечення, хтось розвиває бізнес, хтось займається благодійністю, хтось досліджує мистецтво, хтось допомагає людям у кризі, хтось відповідає за складні процеси в компаніях, а хтось зараз чесно каже: “у мене немає ресурсу, але сама ідея мені дуже близька”.

І це теж важливо. Бо справжня спільнота не вимагає від кожного бути активістом, лектором чи організатором. Вона дає можливість долучатися у своєму темпі: провести зустріч, запропонувати ідею, запросити дітей на екскурсію, поділитися контактом, підтримати подію фінансами, порадою чи просто своїм візитом.

Батьківська спільнота вже проявляється у подіях, які ми організовуємо разом і до яких батьки долучаються у різний спосіб. Під час Артфесту батьки проводили лекції, ділилися своїми знаннями та запрошували знайомих, дотичних до мистецтва, щоб діти могли почути людей, які професійно працюють у цій сфері. У благодійній події «Квіткові хвостики» батьки допомагали організовувати зустрічі, брали участь у зборі коштів і книг. У результаті нам вдалося надати значну допомогу притулку для тварин та бібліотекам Київщини — більше 40 000 грн, а також зібрати книжки, які були відправлені в госпіталь для військових. Цього року ми були змушені скасувати традиційний благодійний забіг, але спортивна подія все одно відбулася: наші діти зіграли дружній матч із командою іншої школи, а на трибунах з’явились батьки, які прийшли підтримати як вболівальники.

Справжня спільнота не вимагає від кожного бути активістом, лектором чи організатором. У ній ви можете знайти свій спосіб участі: від активного створення подій до простої присутності і підтримки. Батьки долучаються у своєму темпі та в той спосіб, який їм близький: беруть участь у благодійних забігах, проводять майстер-класи, діляться знаннями і досвідом, викладають курси для дітей, проводять окремі лекції в межах великих подій, запрошують на екскурсії, діляться корисними контактами, підтримують порадою, фінансово або просто своєю присутністю. Разом ми створюємо простір, де можна навчатися, пробувати нове та відчувати підтримку одне одного.

Особливе місце серед таких подій займає Дикосад. Це велика можливість для дітей і дорослих відчути себе садівниками, попрацювати з землею, рослинами, а ще отримати знання від професіоналів про пермакультуру, трави, біорізноманіття і живі екосистеми. У таких подіях дуже добре видно, що ця спільнота обирає спільну дію: посадити, перенести, облаштувати, доглянути, зробити красивіше. 

Окрема цінність — це контакти, якими діляться батьки. Саме завдяки таким зв’язкам для дітей стаються унікальні заходи, які інакше просто не відбулися б. Наприклад, саме батьки запропонували провести зустріч із науковцями та пінгвінами з самої Антарктики – і ця розмова стала справжнім вікном у великий світ науки, досліджень і людської сміливості.

Так само лише завдяки “гарячим” контактам в батьківській спільноті стала можлива олімпіада з кібербезпеки. А це – цілий новий напрям, який дає школі додаткову унікальну експертність. Кібербезпека — це сфера майбутнього, і якщо діти знайомляться з нею вже у шкільному віці, це забезпечує їм зовсім інший рівень розуміння сучасного світу і захищеності. Для Спільношколи це в перспективі – сильний освітній напрямок, який додатково вирізнятиме нас серед інших шкіл, адже ми маємо амбіцію бути першими в Україні, хто системно знайомитиме дітей із кібербезпекою. 

Саме так батьківська спільнота стає містком між навчанням і реальним світом. Завдяки батькам діти бачать, що справжні живі люди мають різні професії, рішення, відповідальність, команди, помилки, досвід і постійне навчання.

Як народжується бізнес? Як підготувати резюме? Як працює команда і як працювати в команді? Що таке розробка комп’ютерних ігор? Як створюється реклама? Чим займається інженер? Як працюють банк, клініка або агробізнес? Що таке логістика під час війни? Як сучасне мистецтво говорить про наш час? Як допомагати іншим через волонтерство? На ці питання найкраще відповідають ті, хто щодня живе цим досвідом.

Але спільнота важлива не лише для дітей. У відповідях батьків дуже часто звучало й інше бажання: познайомитися між собою, знайти однодумців, поспілкуватися поза ролями “мама учня” чи “тато учениці”. Комусь цікаві лекції та дискусії, комусь — майстер-класи, а ще — спортивні активності, екскурсії, пікніки, настільні ігри, книжкові клуби, творчі зустрічі та й просто живе людське спілкування.

Іноді найцінніше — це можливість побути разом. Тому ми бачимо місце і для неформальних зустрічей без дітей і навіть поза простором навчального комплексу: спільних сніданків, вечорів настільних ігор, книжкових клубів, прогулянок, спортивних активностей чи просто дружнього спілкування. Адже справжня спільнота народжується (в тому числі) у звичайних людських стосунках. 

Ми всі дуже різні. У нас різні професії, графіки, характери, сімейні історії, ресурси, інтереси і темп життя. Хтось легко виходить у публічність, а комусь комфортніше бути непомітним. Хтось має готову ідею, а хтось ще думає. Хтось здатен провести майстер-клас уже зараз, а хтось, можливо, долучиться пізніше. І саме ця різність є нашою силою і перевагою.

Спільнота створюється з різних людей, які починають бачити одне одного, чути, довіряти і знаходити спільні точки перетину.

Є ще одна, менш видима, але дуже важлива складова — довіра та підтримка. Серед наших батьків є ті, хто багато донатить на освіту дітей військових, допомагає іншим родинам бути частиною Спільношколи. Є батьки, які підтримують школу не лише участю в подіях, а і своєю вірою в те, що ми робимо. Вони довіряють команді, розділяють цінності школи і залишаються поруч навіть тоді, коли не мають часу активно долучатися.

І особливо цінно чути від батьків, що вони щиро радіють: у дитинстві їхніх дітей є саме така школа і така доросла команда навколо. Бо це означає, що школа стає для родин не просто місцем навчання, а середовищем, якому довіряють найдорожче — досвід зростання своїх дітей.

Ми хочемо, щоб у Спільношколі був простір, де досвід дорослих стає ресурсом для дітей, школи і самих батьків. Де можна отримувати підтримку і допомагати, відкривати щось нове і ділитися знаннями. Залишатися живими людьми зі своїми історіями, професіями, захопленнями, питаннями і мріями.

Можливо, з цього виростуть лекції, екскурсії, творчі майстер-класи, спортивні події, профорієнтаційні зустрічі, благодійні ініціативи, батьківські клуби чи зовсім нові формати, яких ми ще навіть не уявляємо. Але головне вже є — бажання бачити навчальний комплекс як живий простір взаємодії родин, де ростуть не лише діти, а й дорослі. І якщо я особисто з вами ще не говорила, а ви вже маєте ідею, бажання щось запропонувати або створити разом, буду дуже рада вашим повідомленням. Адже найкращі ініціативи народжуються саме тоді, коли хтось наважується сказати: «А давайте спробуємо». 

Дар’я Закутіна, кураторка батьківської спільноти